KYIV — This week in the Ukrainian capital, I sat down with Major General Evgeniy Khmara, the country’s newly appointed acting minister of defense, shortly after returning from eastern Ukraine. There, closer to the front lines, the war’s darker realities came into sharper focus.


One image lingers: a long stretch of road outside Kharkiv lined with gas stations, and even a fire station, reduced to rubble by successive Russian drone strikes.
Khmara, who until recently commanded the Security Service of Ukraine’s elite Alpha special operations center and then briefly led the SBU itself, spoke candidly about his vision for the Defense Ministry, the evolving U.S.-Ukraine partnership, and what Washington might learn from Kyiv’s fight against Moscow.

Having just witnessed the systematic destruction of civilian infrastructure in the east, I asked why Russia appears to deliberately target gas stations and other non-military sites, and how Ukraine’s approach differs when it strikes inside Russia. His answer was blunt.
“Russia is interested in terrorizing civilians. Ukraine is interested in protecting its people.”
While Moscow seeks to make daily life untenable for ordinary Ukrainians, Khmara said, Kyiv deliberately focuses on Russia’s military-industrial complex: oil refineries, transportation hubs, and other nodes that sustain the war effort.
We spent considerable time on his background and the reasons President Volodymyr Zelensky chose him for the role. Before becoming acting defense minister, Khmara led Alpha, one of Ukraine’s premier special operations units. In January he was elevated to head the entire SBU. Years of planning and directing combat operations, he argued, gave him something no desk job can provide: a clear understanding of what works on the battlefield, what soldiers actually need, and how to stay ahead of the enemy.
That battlefield perspective also shapes how he thinks about resource management and logistics. For Khmara, logistics is a part of combat effectiveness. Protecting supply routes from Russian drones, keeping units equipped, and ensuring that resources reach soldiers in time are among his priorities at the Defense Ministry.
“I have a real picture in my head of what is being used, what can be used against the enemy, and what can be most effective moving forward,” he said.
The experience in the service, he believes, has shaped one of the most important approaches to working with military personnel: “We play by the same rules. I trust them, and they trust me.”
One principle he took away from Alpha and still adheres to today is: “Don’t send someone where you’re not ready to go yourself.” Soldiers know, he said, that he would never ask them to take a risk he would not take himself. He now views the Defense Ministry as his next combat mission, protecting the nation, supporting those on the front lines, and ensuring their families are cared for.
Asked how Ukraine has managed not only to hold off but to inflict serious damage on a far larger military, Khmara was direct: “We can’t go punch for punch. We have to be asymmetric.”
Ukraine’s deep strikes on Russian oil infrastructure and its innovative drone campaigns are designed to impose costs far exceeding what Kyiv spends to carry them out. The goal, he said, is to keep the cost of Ukrainian strikes at roughly 2 percent of the damage they inflict on Russia. That includes Operation Spiderweb, the bold drone assault on Russia’s strategic bomber fleet executed by the unit he once commanded.
The conversation also covered artificial intelligence, battlefield innovation, mobilization, and the rising importance of information warfare. Future conflicts, Khmara argued, will be won by those who innovate faster, adapt more quickly, and preserve human life whenever possible, a view that aligns with U.S. Secretary of War Pete Hegseth’s emphasis on rapid adaptation and the Pentagon’s “Arsenal of Freedom” initiative.
On the future of the U.S.-Ukraine relationship, he expressed hope that it evolves into a lasting strategic partnership. America possesses the world’s most powerful military; Ukraine has accumulated unmatched experience in modern warfare. Together, he said, the two countries can learn from each other and grow stronger against shared adversaries.
Khmara also highlighted that it is critical for Ukraine to be able to produce Patriot interceptor missiles needed to defend against Russian ballistic attacks. He said that, once this capability is achieved, Ukraine could also provide additional capacity for future U.S. operations.
Near the end of our discussion, Khmara made the conflict personal. He has already lost a brother to the war. He has two sons, ages 11 and 9. His personal goal, he said, was to bring the fighting to an end before they reached conscription age, so that instead of going to war, his children could help rebuild their country.
The interview closed with an unexpected note. He thanked me for coming to Ukraine and observed that words matter in this war.
After time spent in eastern Ukraine, conversations with soldiers, firsthand views of the destruction Russia continues to inflict, and this exchange with the new acting defense minister, one conclusion stands out more clearly than before: this war is not solely about Ukraine. The lessons emerging from it carry direct implications for America’s national security and for how the United States prepares for future adversaries and the realities of modern drone warfare.
If reporting can help Americans better grasp those lessons and the stakes involved, that remains the work worth doing.
КИЇВ — Цього тижня в українській столиці я зустрілася з генерал-майором Євгенієм Хмарою, новопризначеним тимчасово виконуючим обов’язки Міністра оборони України, невдовзі після повернення зі сходу України. Там, ближче до лінії фронту, темні реалії війни постають особливо виразно.
Один образ залишається в пам’яті: довга ділянка дороги поблизу Харкова, вздовж якої автозаправні станції — і навіть пожежна частина — були перетворені на руїни послідовними російськими ударами дронів.
Хмара, який донедавна командував елітним Центром спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, а потім недовго очолював саму СБУ, відверто говорив про своє бачення для Міністерства оборони, розвиток партнерства між США та Україною, а також про те, чого Вашингтон може навчитися з боротьби Києва проти москви.
Після того, як я на власні очі побачила системне знищення цивільної інфраструктури на сході, я запитала, чому росія, схоже, свідомо цілить по автозаправних станціях та інших невійськових об’єктах — і чим підхід України відрізняється, коли вона завдає ударів по території росії. Його відповідь була прямою.
«росія зацікавлена в тероризуванні цивільних. Україна зацікавлена в захисті своїх людей».
За словами Хмари, поки москва намагається зробити повсякденне життя звичайних українців нестерпним, Київ свідомо зосереджується на військово-промисловому комплексі росії: нафтопереробних заводах, транспортних вузлах та інших елементах, які забезпечують її воєнні зусилля.
Ми багато говорили про його досвід і причини, з яких Президент Володимир Зеленський обрав його на цю посаду. До призначення тимчасово виконуючим обов’язки Міністра оборони Хмара очолював ЦСО «А» — один із провідних підрозділів спеціальних операцій України. У січні його призначили керівником усієї СБУ. Роки планування та керування бойовими операціями, за його словами, дали йому те, чого не може дати жодна кабінетна посада: чітке розуміння того, що працює на полі бою, що насправді потрібно воїнам і як залишатися на крок попереду ворога.
Цей бойовий досвід також визначає його підхід до управління ресурсами та логістики. Для Хмари логістика — це частина бойової ефективності. Серед його пріоритетів у Міністерстві оборони — захист маршрутів постачання від російських дронів, забезпечення підрозділів необхідними засобами та своєчасне доведення ресурсів до воїнів.
«У мене в голові є реальна картина того, що використовується, що можна застосовувати проти ворога і що може бути найефективнішим надалі», — сказав він.
Він вважає, що досвід служби сформував один з найважливіших підходів до взаємодії з військовими: «Ми діємо за одними правилами. Я довіряю їм, а вони довіряють мені».
Один принцип, який він виніс із ЦСО «А» і дотримується зараз: «Не відправляй людину туди, куди не готовий піти сам». За його словами, воїни знають, що він ніколи не проситиме їх іти на ризик, на який не був би готовий піти сам. Тепер він сприймає Міністерство оборони як своє наступне бойове завдання — захистити державу, підтримати тих, хто на передовій, і подбати про їхні родини.
На запитання, як Україні вдалося не лише стримати, а й завдати серйозної шкоди значно більшій армії, Хмара відповів прямо: «Ми не можемо відповідати ударом на удар. Ми маємо діяти асиметрично».
Українські далекобійні удари по російській нафтовій інфраструктурі та інноваційні дронові кампанії спрямовані на те, щоб завдавати росії втрат, які значно перевищують витрати України на їх здійснення. За його словами, мета полягає в тому, щоб вартість українських ударів становила близько 2% від шкоди, якої вони завдають росії. Це стосується і операції «Павутина» — сміливої дронової атаки на російський флот стратегічних бомбардувальників, яку здійснив підрозділ, яким він раніше командував.
Розмова також торкнулася штучного інтелекту, інновацій на полі бою, мобілізації та зростаючого значення інформаційної війни. Майбутні конфлікти, стверджує Хмара, виграватимуть ті, хто швидше впроваджує інновації, швидше адаптується і всюди, де можливо, зберігає людське життя. Цей погляд співзвучний акценту Міністра війни США Піта Гегсета на швидкій адаптації та ініціативі Пентагону «Арсенал свободи».
Говорячи про майбутнє відносин між США та Україною, він висловив сподівання, що вони переростуть у міцне стратегічне партнерство. Америка має найпотужніше військо у світі; Україна накопичила унікальний досвід сучасної війни. Разом, за його словами, дві країни можуть навчатися одна в одної та ставати сильнішими перед спільними противниками.
Хмара також наголосив, що для України критично важливо отримати можливість виробляти ракети-перехоплювачі Patriot, необхідні для захисту від російських балістичних атак. За його словами, коли це реалізується, Україна також зможе надати США додаткові ресурси для майбутніх операцій.
Ближче до кінця нашої розмови Хмара показав особистий вимір конфлікту. Він уже втратив на війні брата. У нього двоє синів — 11 і 9 років. Його особиста мета, сказав він, — завершити бойові дії до того, як вони досягнуть призовного віку, аби замість війни діти могли допомагати відбудовувати свою країну.
Інтерв’ю завершилося несподіваним кроком. Він подякував мені за приїзд до України й зауважив, що слова мають значення в цій війні.
Після часу, проведеного на сході України, розмов із військовими, побачених на власні очі руйнувань, яких росія продовжує завдавати, і цієї розмови з новим тимчасово виконуючим обов’язки Міністра оборони один висновок став ще очевиднішим: ця війна стосується не лише України. Уроки, які з неї випливають, мають прямі наслідки для національної безпеки Америки і для того, як Сполучені Штати готуються до майбутніх противників та реалій сучасної дронової війни.
Якщо журналістика може допомогти американцям краще зрозуміти ці уроки й ставки цієї війни, це і є робота, яку варто робити.




